Як часто представники різних політичних сил у Львівській міській раді голосують однаково? Хто із народних обранців найчастіше відходить від лінії фракції?
Рівень взаємодії та сумісності фракцій між собою досліджували аналітики Громадської мережі «ОПОРА» в рамках проекту «Депутати місцевих рад. Атестація»
Для визначення показника сумісності голосувань ми скористалися відкритою базою даних lviv.rada4you.org – проекту, який нещодавно запустила ГМ «ОПОРА» у кількох містах України, зокрема, у Львові. На цьому сервісі розміщені усі дані системи голосування «Віче» у Львівській міській раді за проміжок від грудня 2015 до грудня 2017. Із її допомогою можна встановити не тільки показники відвідуваності, а й сумісності голосувань, проаналізувати розстановку сил та як дотримуються депутати фракційної дисципліни.
Нагадаємо, до депутатського корпусу ЛМР входять 64 депутати, які представляють 7 фракцій, а саме Об'єднання «Самопоміч» (24 депутати), БПП «Солідарність» (10), ВО «Свобода» (8), партія «Громадянська позиція» (6), Громадський рух «Народний контроль» (6), партія УКРОП (5) та Українська галицька партія (4). А також Анатолій Забарило, що є першим номером у списку «Громадянської позиції», але має статус позафракційного, оскільки був обраний секретарем міської ради.
Це реальний показник того, які фракції належать до більшості, а які до опозиції.
Отже, за даними нашого сервісу, до 2 грудня 2017 року у Львівській міській раді відбулось 3717 голосувань. Аналіз їхньої структури якнайкраще визначає рівень взаємодії та сумісності фракцій між собою. Це реальний показник того, які фракції належать до більшості, а які до опозиції. Попередній розподіл сил у Львівській міській раді відбувся в період обрання секретаря ради. Коли ж посаду секретаря отримав лідер «Громадянської позиції», саме ця партія стала постійним союзником найбільшої фракції – Об'єднання «Самопоміч», яку очолює міський голова Львова Андрій Садовий.
Сумісність голосувань фракцій
Показник сумісності голосувань (далі ПСГ) «Громадянської позиції» з правлячою партією є достатньо високим, (66%), але він все одно нижчий, ніж ПСГ Блоку Петра Порошенка та «Самопомочі» (73%). Цікаво те, що у Верховній Раді України та у Львівській обласній раді ці дві політичні сили перебувають у відкритій конфронтації. У той час як в ЛМР Об'єднання «Самопоміч», БПП «Солідарність» та партія «Громадянська позиція» формують стійку коаліцію. І хоч депутати цих трьох фракцій не завжди голосують одностайно, проте сумарна кількість їхніх мандатів (майже 2/3 від загальної кількості) дозволяє говорити про надійну промерську більшість
Обидві фракції перебувають у глибокій опозиційності не лише до умовної більшості, але й до всього депутатського корпусу.
Їй протиставляються фракції політичних партій ВО «Свобода» і Українська галицька партія, які сумарно налічують 12 депутатів (19% мандатів). Вони фактично є опозицією у міській раді, хоча не узгоджують «тактики гри» між собою, діючи поодинці. Про це свідчить рівень їхньої взаємодії – 9% або 335 голосувань. Водночас, і «Свобода», і УГП мають приблизно однакові ПСГ з п'ятьма іншими фракціями міської ради. Ці показники надзвичайно низькі. Коливаючись у межах від 16% до 27%, вони свідчать про перебування обох фракцій у глибокій опозиційності не лише до умовної більшості, але й до всього депутатського корпусу.
Як видно з інфографіки, найвищий ПСГ у «Свободи» не перевищує 27% (1004 голосування), а в Української галицької партії – 20% (744 голосування). Цікаво те, що в обох випадках найвища сумісність голосувань із фракцією «Самопомочі», яку «свободівці» й «галичани» найчастіше критикують. Відповідно, ще нижчими є їхні ПСГ цих політичних сил із іншими фракціями міської ради.
Як видно з інфографіки, найвищий ПСГ у «Свободи» не перевищує 27% (1004 голосування), а в Української галицької партії – 20% (744 голосування). Цікаво те, що в обох випадках найвища сумісність голосувань із фракцією «Самопомочі», яку «свободівці» й «галичани» найчастіше критикують. Відповідно, ще нижчими є їхні ПСГ цих політичних сил із іншими фракціями міської ради.
Фракції Громадського руху «Народний контроль» та партії «УКРОП» (разом 11 депутатів) формують своєрідний вододіл між більшістю та опозицією. Їхні ПСГ з іншими фракціями коливаються від 48 до 60%. Вже звично, найбільша сумісність голосувань обох політичних сил із Об'єднанням «Самопоміч» (Народний контроль – 60% або 2230 голосувань, УКРОП – 57% або 2119 голосувань). Водночас найменша сумісність в Народного контролю та УКРОПу між собою – 48%, що означає єдина позиція у 1785 голосуваннях. Тож робимо висновок, по-перше, подібність показників голосувань двох фракцій навряд чи говорить про координовану співпрацю між ними. Радше про схожі моделі поведінки у сесійній залі. По-друге, незважаючи на той факт, що представники цих політичних сил час від часу критикують міського голову, їм, очевидно, ближчі позиції більшості, а ніж опозиції.
Загалом, з-поміж усіх фракцій Львівської міської ради найвищий показник сумісності голосувань мають Об'єднання «Самопоміч» і БПП «Солідарність» – 73%, Громадянська позиція й Об'єднання «Самопоміч» – 66%, Громадянською позиція та БПП «Солідарність» – 62%, Об'єднання «Самопоміч» і Громадський рух «Народний контроль» – 60%. Натомість фракції ВО «Свобода» і Української галицької партії залишаються найбільш антагоністичними під час голосувань.
Якщо уважно подивитись на показники сумісності можна помітити не лише поділ усіх фракцій на 3 групи, але також простежити іншу закономірність. Послідовність розміщення партій у графіку за рівнем їхньої взаємодії з найбільшою фракцією – Об'єднанням «Самопоміч» – зберігається і в графіках взаємодії з іншими фракціями. Це зумовлює побудову ідеальної сходинчастої (спадаючої) структури, коли ПСГ кожної фракції знижуватимуться у тій самій послідовності.
Ще одне цікаве спостереження : в усіх фракцій Львівської міської ради найвищі показники сумісності голосувань саме з Об'єднанням «Самопоміч», незважаючи на те, чи вони перебувають в умовній більшості, чи в опозиції.
Ще одне цікаве спостереження : в усіх фракцій Львівської міської ради найвищі показники сумісності голосувань саме з Об'єднанням «Самопоміч», незважаючи на те, чи вони перебувають в умовній більшості, чи в опозиції.
Голосування проти лінії фракції
Аналізуючи взаємодію політичних сил, ми також беремо до уваги те, що голоси окремих їхніх представників не завжди збігаються з лінією фракції. На ресурсі lviv.rada4you.org дотримання депутатами внутрішньо-фракційної дисципліни характеризує показник голосувань «Проти фракції » (ГПФ) . Це відсоток голосувань, під час яких депутат проголосував не так, як більшість членів його фракції. На приклад, якщо 50% членів фракції проголосували «так» за проект ухвали, то голосування окремого депутата «ні», «утримався» або «не голосував» вважається голосуванням «проти фракції». Саме тому, скажімо, ГПФ міського голови Андрія Садового становить 80% (2482 разів), найчастіше мер просто не бере участі у голосуванні (72%), у котрому його фракція голосує позитивно. Натомість, у секретаря ради Анатолія Забарила цей показник найнижчий у міській раді – лише 3% (85 разів). У 93% голосувань секретар натискає на кнопку «так».
Проти лінії фракції в міській раді переважно голосують депутати опозиційних фракцій. Найвищий ГПФ у депутатів фракції Української галицької партії: від 42% (980 разів) у Тараса Чолія до 27% (851 разів) у Мирослава Данилківа. Дещо нижчі показники у депутатів фракції ВО «Свобода», показники коливаються у межах від 26% (834 разів) в Андріяна Гутника до 16% (349 разів) у Володимира Гринишина. Основною причиною такого високого показника голосувань «проти фракції» є так зване негативне або протестне голосування опозиційних депутатів, які часто утримуються або не беруть участь в голосуванні, у той час як фракція може голосувати «проти».
Далі рівень голосувань проти лінії фракції поступово знижується по мірі зростання показника сумісності голосувань фракції. Таким чином депутати фракцій УКРОП і Народний контроль мають приблизно однаковий ГПФ. Проти лінії фракції найчастіше голосують Іван Гринда та Віталій Свінціцький – 24% (744 і 843 рази), а найрідше – Богдан Гула (11%) і Михайло Дідух (12%).
Далі рівень голосувань проти лінії фракції поступово знижується по мірі зростання показника сумісності голосувань фракції. Таким чином депутати фракцій УКРОП і Народний контроль мають приблизно однаковий ГПФ. Проти лінії фракції найчастіше голосують Іван Гринда та Віталій Свінціцький – 24% (744 і 843 рази), а найрідше – Богдан Гула (11%) і Михайло Дідух (12%).
Практично такі ж показники має БПП «Солідарність». Однак, з-поміж усіх членів цієї фракції помітно вирізняється Григорій Козловський, який голосує «проти фракції» у 54% (1028 разів), адже він найчастіше не бере участі в голосуванні (33%) і не часто голосує «за» (18%). Решта його колег мають показники між 23% (Уляна Пак) та 9% (Остап Доскіч).
Найнижчі показники ГПФ у партіях Громадянська позиція (16-10%) та Об'єднання "Самопоміч" (28-4%). Якщо не брати до уваги Ромага Федишина (28% або 388 разів), який вибивається із загальної тенденції, то рівень голосування більшості депутатів «проти фракції» доволі низький і коливається між 16-4%. Відносно вищі показники у Назара Палідовича (16%), Романа Іванціва (16%) та Андрія Дворакевича (14%) порівняно з надзвичайно низькими ГПФ Богданни Зубрицької (5%) і Тетяни Іванів (4%).
Можемо говорити про жорстку внутрішньопартійну дисципліну. У випадку фракцій більшості (нагадаємо йдеться про Об'єднання «Самопоміч», БПП, партію «Громадянська позиція») це означає, здебільшого, що депутати повинні голосувати одностайно «за» проекти ухвал, куди рідше «проти», проте у цьому випадку також одностайно.
Найнижчі показники ГПФ у партіях Громадянська позиція (16-10%) та Об'єднання "Самопоміч" (28-4%). Якщо не брати до уваги Ромага Федишина (28% або 388 разів), який вибивається із загальної тенденції, то рівень голосування більшості депутатів «проти фракції» доволі низький і коливається між 16-4%. Відносно вищі показники у Назара Палідовича (16%), Романа Іванціва (16%) та Андрія Дворакевича (14%) порівняно з надзвичайно низькими ГПФ Богданни Зубрицької (5%) і Тетяни Іванів (4%).
Можемо говорити про жорстку внутрішньопартійну дисципліну. У випадку фракцій більшості (нагадаємо йдеться про Об'єднання «Самопоміч», БПП, партію «Громадянська позиція») це означає, здебільшого, що депутати повинні голосувати одностайно «за» проекти ухвал, куди рідше «проти», проте у цьому випадку також одностайно.
